Дослідниця життєпису Памва Беринди побувала на батьківщині друкаря

26 липня у Галичі відбувся семінар присвячений пам’яті видатного
друкаря України – Памва Беринди. У ньому взяли участь люди, які зацікавилися його життям і творчістю. Це працівники Національного заповідника «Давній Галич» Іван Драбчук, Любов Бойко, Марія Костик, журналіст Мар’ян Грінер, бібліотекар Богдана Кривоніс, яка власне і виступила ініціатором такого засідання У Галицькій районній бібліотеці. Приємною несподіванкою було й те, що того дня до Галича завітала аспірант кафедри української літератури ЛНУ ім. І.Франка Юлія Сливка, яка працює на кандидатською дисертацією про життя і
творчість П. Беринди. Вона теж стала учасником цього зібрання, бо про цього історичного діяча знає набагато більше, аніж інші історики.
Народився Памво (світське ім’я якого було Павло), найвірогідніше, у
Єзуполі (тепер Тисменицького району) не раніше 50-х і не пізніше 70-х pp . XVI ст. Колись це містечко називалося Чешибіси і знаходилося недалеко теперішньої Духової Криниці. Про те що, він походив із Прикарпаття, свідчать місцеві діалектизми, зафіксовані в його фундаментальній лексикографічній праці «Лексикон словенороський, альбо імен толкованіє».
Після закінчення зібрання окремі із його учасників відвідали малу
батьківщину П. Беринда – смт Єзупіль, де сфотографувались біля його
пам’ятника, а також побували біля Духової Криниці, свята земля якої, пам’ятає сліди малого Павла Беринди. Тут на місцевій церковці Івана Хрестителя також є пам’ятна таблиці, присвячена цьому історичному діячеві. Нагадаємо, що меценатом і пам’ятника, і цієї меморіальної таблиці є уродженець Єзуполя Володимир Войцюк.
Памво Беринда – видатна постать культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини XVII століття. На жаль, він не залишив про себе майже ніяких біографічних даних. Тож багатьом дослідникам по крупинці приходиться збирати відомості про нього, як і робить це молода дослідниця Ю. Сливка із Львова. Сподіваємось, що уже незабаром вона закінчить свою кандидатську дисертацію і ми про маловідомого для широкого кола, але знаного у науці українського першодрукаря, дізнаємося набагато більше.

Іван ДРАБЧУК