Молитва за мир, якого прагнуть найбільше

Цього року велелюдної прощі біля Духової Криниці не було. Це пов’язано із воєнним станом у державі. Але традиційно і 6, і 7 липня люди зійшлися до святого джерела, щоб помолитися за мир в Україні і, щоб наступне Різдво Івана Хрестителя ми зустріли без війни. Увечері 6 липня у церковці на Духовій Криниці правилося Велике повечір’я, Хресна дорога та Божественна Літургія. Неповторна аура цього місця налаштовувала людей на молитовну ідилію. Було таке відчуття, що тут немає життєвих проблем, немає турбот, немає війни, а є молитва, яка торкає оповиті хмарами небеса. Крім місцевих людей, котрі прибули із Єзуполя і Сільця спеціально на вечірні відправи прибули прочани із Яремчі, Надвірної та Івано-Франківська. Дехто хотів залишатися на ніч, але не вільно – комендантська година.
А зранку 7 липня урочисто зійшло сонце.  Його теплі промені огорнули і криницю, і долину, і навколишні поля. Десятки автомобілів з різних сторін поспішили до чудотворного джерела. Священники із Єзуполя о.Володимир Кадлуб та о.Микола Кудловський відслужили Святу Літургію, яку супроводжував хор єзупільської церкви Святого Миколая (керівник Наталія Вовчук). Багато прочан приступили до святого причастя.
Після цього біля Духової Криниці відбулося освячення воли. Найбільше, коли священник кропив вірян святою водою, раділи діти. Але і дорослі покладали на цю воду свої надії: хтось молився за себе, хтось за рідних, а хтось і за воїнів української армії, які зараз боронять нашу державу від московської навали.
На завершення свята хор натхненно виконав молитву «Боже Великий, єдиний…». Як нам потрібно зараз, щоб Господь оберіг нашу Батьківщину, щоб захистив наших воїнів, щоб допоміг нам вистояти у цьому протистоянні. Бо тільки на Нього наша надія і уповання. І нехай наша спільна молитва біля Духової Криниці сотворить чудо і на нашій землі запанує мир, якого усі зараз прагнуть найбільше.
Іван ДРАБЧУК

DSC_0191 DSC_0203 DSC_0205DSC_0168DSC_0185DSC_0165DSC_0197DSC_0250DSC_0186

Leave a comment