Знаменний історичний день на Духовій Криниці

У суботу, 26 квітня, Архієпископ і Митрополит Володимир Війтишин освятив пам’ятний хрест та земельну ділянку під будівництво нового чоловічого монастиря поблизу Духової Криниці, яка є одним із паломницьких місць Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Відомо, що багато століть тому саме на цьому місці стояв Свято-Іванівський монастир давнього Галича, в якому вірні черпали духовну силу й занурювалися в молитву. Ідея його відновлення витала довший час, бо ще 3 березня 1999 року у часописі «Нова Зоря» була надрукована моя стаття «Місце для молитви, або Чи відновиться Іванівський монастир біля Духової Криниці». Однак до реалізації не доходило. І тільки кілька років тому за справу взялися ченці Згромадження Воплоченого Слова. Задум звести тут монастир є цілком логічним, адже майже у всіх святих місцях Галичини (Зарваниці, Гошеві, Погоні, Уневі, Крехові та інших) мешкають монахи:  Монастир зводиться на відкритому пагорбі, зі сторони Сільця, з якого добре видно Бійну (Вовчинецьку) гору, а збоку неї місто Івано-Франківськ.

Після урочистої зустрічі Митрополит Володимир очолив молебень до блаженних священномучеників станиславівських Симеона Лукача, Григорія Хомишина та Івана Слезюка. Саме на їх честь буде названо нову чернечу обитель. У затишній церковці Івана Хрестителя Архієрею співслужили чисельно зібрані священники Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, зокрема душпастирі Згромадження Воплоченого Слова, а також очільник Єзупільського протопресвітеріату о. Богдан Курилів.

З вітальним словом Митрополит звернувся до присутніх. Він зазначив, що будівництво монастиря — це не лише відновлення історичної спадщини, але й сповнення Божого задуму: «Те, що на цьому місті постане монастир, –  це насамперед Божий план, який нам не під силу усвідомити. Та ми знаємо історію цього святого місця й сьогодні можемо ще більше його прославити. Адже багато людей приїжджає сюди за тілесним оздоровленням, вірячи у цілющу силу води. Тому ми прагнемо, щоб тут люди могли оздоровити себе й духовно — у молитві, Таїнствах Сповіді та Святого Причастя. Сьогоднішню молитву заносимо до Господа, аби Він благословив наші наміри. Бо коли Бог опікується, то й будівничим буде легше».

Згодом Владика Володимир закликав присутніх благати Бога за мир в Україні, а також згадувати у молитві всіх мужів віри, які своєю відданістю зберегли Церкву для нас: «Молімося, щоб Божа ласка і любов була між нами, а ми будемо до Нього молитися за нашу Батьківщину-Україну, просячи про мир та єдність для нашого народу. Пам’ятаймо про наших новомучеників, адже за їхнім прикладом ми будуємо Українську Греко-Католицьку Церкву й завдячуємо їм за їхню жертву».

Окремо хочу сказати про погоду. Як відомо, усю ніч напередодні падав сильний дощ. Крапів він і зранку, але коли правилася відправа, виглянуло сонце і легкий квітневий вітер розігнав усі хмари. Стало сонячно і тепло. І це ще раз засвідчує, що Господь любить своїх людей і сприяє їм у всьому. А вони віддячують йому своїми молитвами і прославою у таких місцях як Духова Криниця.

Насамкінець духовенство та віряни процесійно рушили до місця, на якому згодом постане нова святиня. Там відбулося освячення хреста та земельної ділянки і звершено Чин Оснування монастиря. Це направду історичний день не тільки для Духової Криниці, але й усього Прикарпаття. За монастирем, який постане біля Духової Криниці велике майбутнє. Бо наше життя не вимірюється одним днем, ми мусимо заглядати на десятиліття або й на століття наперед.

Тому віриться, що новий монастир стане місцем постійної молитви, духовного оновлення та глибокого єднання з Богом. Звичайно, що з часом на цьому святому місці постане цілий комплекс споруд із новою церквою, можливо, і дитячий християнський оздоровчий табір, куди будуть з’їжджатися діти з усіх-усюд. На завершення моління і важливої історичної події усі виконали духовний гімн «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни».

Подав Іван ДРАБЧУК.    Світлини автора.