І помолились, і відпочили…

Кожного року, відколи у Сілецькій школі (тепер гімназії) працював пришкільний оздоровчий табір, діти завжди зі своїми вихователями пішо ішли до Духової Криниці. Це святе місце, яке знаходиться у кількох кілометрах від села, є цікавим і привабливим об’єктом. Тут можна помолитись, напитися цілющої води, можна і погратись, адже для дітей тут облаштовано кілька гойдалок, а у перспективі спорудження цілого дитячого майданчика.

Не винятком став і цьогорічний відпочинок. У вівторок 5 червня 2018 р. усі діти і вихователі груп також відвідали Духову Криницю. Але цей похід мав одну особливість. Справа у тому, що до сілецьких відпочивальників у гості приїхали їхні тязівські ровесники. Нагадаємо, що села Сілець і Тязів зараз входять до Ямницької ОТГ, то ж багато справ люди і діти прагнуть робити спільно. Всього із сусіднього села до Сільця прибуло 20 дітей і четверо вихователів. Така ж кількість зібралася і наших «таборитів». Тому усі спільно рушили спочатку по вулиці Зузука, а пізніше повз джерело Кадуб по вулиці Українських повстанців у горішню частину села, а відтак у напрямку Криниці по старій ще австрійській дорозі.

Запах поля переплітався із запахом лісу. Благо повівав прохолодний вітерець і дітям було приємно рухатися по польовій дорозі. Біля повороту на Духову Криницю, де стоїть хрест, зробили привал. Далі іти було легше, бо дорога сходила униз до урочища Вишновець. Ще один поворот і перед дітьми постала у всій своїй красі Духова Криниця. Тут багато квітів, кущів та дерев. Місце ніби заховане у долині. Купол над святим джерелом виблискує на сонці, а нижче із збірника з десятками кринів витікає вода. На горбочку церковця, двері якої, здається, відкриті завжди. Адже тут раді кожному відвідувачу. Нараз біля святині стає гамірно, діти є діти, вони бігають, жартують, граються. Усі чекають, щоб підійшли обидві групи.

Усі разом заходять у церковцю Івана Хрестителя, моляться. Добрі очі Матері Божої Духової Криниці (є тут так ікона), ніби слідкують за кожним і налаштовують усіх на молитовний лад. По молитви діти придбали образки, книжечки, магнітики. Напившись святої води, учні помолились і сфотографувались біля церковці та Гробу Господнього, який завершує Хресну дорогу.

Після цього діти пообідали, пограли у різні ігри, ближче познайомилися одні з одними і щасливими та задоволеними повернулися у стіни навчального закладу. Але це ще не все. Юні сільчани подарували гостям із Тязева пам’ятки про Духову Криницю, власноруч виготовлені сердечка, на яких було надруковано афоризм Махатми Ганді – «Краще молитва серця без слів, ніж слова молитви без серця». Цей вислів і підсумував цей табірний день.

Іван ДРАБЧУК