Було гарно, як на Івана

Приїзд Архієпископа і Митрополита Івано-Франківської архієпархії УГКЦ Володимира Війтишина ніби оживив по-осінньому замріяну Духову Криницю. Шостого листопада 2016 року тут відбулася Архієрейська Божественна літургія, яку очолив Владика у супроводі священиків Єзупільського деканату. Він радо відгукнувся на запрошення місцевого церковного комітету, щоб посвятити 14 стацію Хресної дороги і Гріб Господній. Того недільного дня до криниці прибули тисячі вірних, щоб у спільній молитві віддячити Творцю Небесному за ласки, якими Він нас обдаровує. Тут було, як на Іванівський відпуст 7 липня, і навіть ще краще, бо, здається, за півроку ця святиня не бачила на спільній молитві такої кількості людей.
Треба відзначити, що Владика Війтишин до Духової Криниці приїхав уперше. Його попередник Софрон Мудрий тут бував частіше і відвідував цю святиню по дорозі до Крилоса. 2000 року він видав Декрет №23, яким зробив Духову криницю відпустовим місцем Івано-Франківської Єпархії. А в 2003 році єпископ Софрон уперше відслужив тут Архієрейську Службу.
З плином років ми усі стаємо свідками того, як Духова Криниця змінюється та розбудовується. Після закінчення Хресної дороги ентузіасти візьмуться за малу купіль, а там, диви, і замахнуться на новий великий храм, бо маленька церковця Івана Хрестителя не може помістити усіх прочан, які прибувають на великі свята. Через це відправи доводиться правити на сцені, де 7 липня проходить традиційне свято Духовної пісні.
Організатори свята вгадали з погодою. Бо цьогорічна осінь і віє холодом, і поливає затяжними дощами. А минула неділя, на диво, була теплою і навіть перемінно-сонячною. Сам Владика відмітив, як тут легко і гарно молитись. А хор церкви Царя Христа, що на Майзлях в Івано-Франківську, так гарно супроводжував Літургію, що здавалось і небо заслухалось їхнім співом. Після завершення Служби Божої Кир Володимир Війтишин вручив грамоти людям, які найбільше докладають праці, щоб у наш непростий час трудитись на прославу Господа у цій галицькій святині. Грамоти від Владики отримали: селищний голова Єзуполя Ганна Кушнір, старший брат церковного комітету «Духова Криниця» Михайло Кудла, його побратими і жертводавці Василь Тихонюк, Любомир Вовк, Михайло Собко, Микола Крис.
Опісля, як на Івана, (мусимо знову звернутись до аналогії), відбулося освячення води, а відтак усі прочани пройшлися Хресною дорогою. Апогеєм свята стало посвячення новозбудовано Гробу Господнього. Як зауважив В. Війтишин такого чудесного витвору, у яке вкладено скільки праці і творчості, немає, напевно, на цілій Івано-Франківщині. Він запевнив, (принаймні, так можна було зрозуміти з його слів), що він приїде сюди й на Іванівський відпуст наступного, а також докладатиме своїх зусиль, щоб це місце в майбутньому стало ще кращим.
Ми теж переконані, що за Духовою Криницею велике майбутнє. Це наша «Франківська Зарваниця», як любить казати отець-декан Богдан Курилів. Кожен, хто прибуває сюди відчуває божу благодать. Тепер, коли посвячено ще один цікавий об’єкт цієї святині, сюди приїжджатиме ще більше паломників. І не тільки з туристичною метою, а щоб очистити душі. Бо як казав один священик у проповіді: «Ми народжуємося і живемо для Бога». Тільки дорога до Господа у кожного своя.
Іван ДРАБЧУК

Leave a comment